Важливе, Новини
01.04
2 хв читати
Поділитися
В Ірпені продовжують збирати дані для «Книги пам’яті» (відео)
Ці весільні фото у бункері «Азовсталі» облетіли увесь світ. 5 травня 2022 року побралися захисниця Маріуполя Валерія Карпиленко на псевдо «Нава» та прикордонник з Ірпеня Андрій Суботін на позивний «Борода». А через два дні, 7 травня, Андрій загинув.
Цю історію публікували чи не всі ЗМІ. Тепер вона увіковічена і в «Книзі пам’яті» Ірпінської громади.
Валерій Суботін, батько загиблого героя Андрія Суботіна:
«Я віддаю своє життя, але я взамін хочу пам’яті. Через що дякую вам, що ви так вдало і правильно рухаєтеся в цьому шляху».
Батьки вже понад рік чекають на повернення тіла сина, щоб попрощатися з Героєм, як належить. А душу матері гріє все, що нагадує про нього.
Людмила Суботіна, мати загиблого героя Андрія Суботіна:
«На сьогодні люди повертаються з полону, люди повертаються з-закордону, які на той час були в Маріуполі і вони згадують про Андрія в тому числі, не знаючи, хто він насправді. Те, що вже сьогодні є – це для нас дуже важливо і я дуже дякую за цю роботу».
Над електронною «Книгою пам’яті» почали працювати 4 місяці тому. Спеціальна робоча група із письменників, журналістів та дизайнерів за цей час увіковічила 100 історій життя загиблих військових та 260 історій убитих цивільних з Ірпінської громади.
Перші історії презентували в другу річницю визволення Ірпеня від росіян. Перейшовши за кюар-кодом, який зараз на екрані, – з ними можете ознайомитися і ви. На цьому ж сайті можна зв’язатися із авторами проєкту, щоб доповнити існуючі розповіді чи повідомити нові.
Наталка Полтавка, членкиня робочої групи «Книги пам’яті»:
«Коли ти бачиш очі щасливих людей, які кохають, обіймають свою родину і ти розумієш, що цю людину вирвали з цього життя, що її більше з нами немає, то ти і посміхаєшся що людина була щаслива і сумуєш. І не можна більше забути ці очі».
Для тих, хто не має можливості чи кому незручно читати в інтернеті, в Ірпені вже встановили два інформаційні термінали. Перший – біля центральної міської бібліотеки, другий – у міському історико-краєзнавчому музеї.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Я вважаю, що ця робота сьогодні тільки розпочата. Дуже багато нам треба буде ще зробити. Але ми не зможемо цього зробити без людей, які володіють інформацією, які можуть поділитися, які можуть нам історію віддати чи допомогти її поправити, чи уточнити щось. Тому тут дуже важливо – долучитися кожному».