Два роки по тому на тому самому місці. Волонтери, які у лютому-березні 2022 евакуйовували людей з усього Ірпеня. Із нагоди другої річниці визволення міста від рашистів вони зібралися під символом тих подій — романівським мостом.

Ігор Литвинюк, голова БФ «Вистояли.Відродимося.Відбудуємо»:

«Я був у Києві, займався евакуацією знайомих і друзів на залізниці. Потім, починаючи з 5 березня, коли зрозумів, що залізниця у нас не працює, просто прийшов сюди. Організував, взяв своїх знайомих. Масовий вивіз людей з-під обстрілів закінчився 31 березня, тому сьогодні — друга річниця».

Ігор Литвинюк — один із тих, хто на волонтерських засадах організовував евакуацію людей. Загалом таких, як Ігор, було десь три десятки волонтерів.

Під мостом зібралися не усі учасники подій. Наприклад, через поранення не зміг приїхати Олександр Дячок. Утім йому в шпиталь передали подяку за евакуацію цивільних. Про Олександра нам розповів його товариш на позивний «Док».

Док, військовий медик:

«Разом із групою Водолаза, а також Дмитром Дмитруком— оце перелік волонтерів, котрі евакуювали, мабуть, кожен по кількасот цивільних, серед них — поранені. Оці хлопці вони робили це під дуже інтенсивними обстрілами. І самі були поранені».

Сам «Док» тоді надавав медичну допомогу пораненим, щоб ті змогли доїхати до Києва. Але він працював в іншому місці.

Док, військовий медик:

«Ще один міст його називають інколи «міст закоханих», він такий невеличкий. Про нього знають тільки місцеві, він виходить у лісосмугу. Цей міст використовувався для евакуації на машинах та пішки. Там його ширина якраз така, що дозволяє проїхати ГАЗ-69. Це така вантажівка. І на цих ГАЗах-69 було вивезено кількасот поранених цивільних та військових».

Рятувати людей тоді допомагав і Дмитро. Він допомагав медикам-волонтерам із електроприладами та генераторами. А також боронив Ірпінь на блокпосту «Караван-Гала».

Дмитро, позивний «Карандаш», волонтер, захисник Ірпеня:

«Оскільки я один залишився у цьому місці, хто знав цю техніку, допомагав чим міг. Безпосередньо приймав участь у боях на «Караван-Гала». Перша рота перший взвод командир Сармат. Найбільше запам’ятався, мабуть, останній день, 21 березня, коли тут були дуже важкі бої за місто. Але ми їх відбили».

Усі вони продовжують допомагати військовим та цивільним. І роблять це все не за нагороди.

Док, військовий медик:

«Роздали дуже багато нагород і не мені судити, кому їх роздавали, якби я їх роздавав, я б може до цього віднісся трохи по-іншому. Але ми це робили не за нагороди. Це наша земля, тому ми це все робили від щирого серця».

Волонтери продовжують свою роботу. Вони обіцяють кожного року 31 березня збиратися під романівським мостом, щоб не дати забути про ті страшні події лютого-березня 2022.

Ігор Литвинюк, голова БФ «Вистояли.Відродимося.Відбудуємо»:

«Тоді це було вперше. Це було для всіх великою травмою. Але ми вистояли, тому дякую і давайте разом висвітлювати це і далі, і далі».