Поділитися


В Ірпені завершився цьогорічний «Trans Ukraine – bikepacking race»

Ірпінську набережну заполонили велосипедисти. Позаду – 1500 кілометрів живописними куточками України. Попереду – нагородження учасників веломарафону «TransUkraine – bikepackingrace 2021» та прощальна вечірка.

Андрій Кравчук, перший заступник міського голови Ірпеня: 

«Ірпінь вже може сміливо називати себе велосипедною столицею Київщини. Це вже я навіть збився з рахунку який велопробіг, котрий ми сьогодні вдало і успішно будемо завершувати. Але це – найграндіозніший, поки що».  

Майже дві сотні велосипедистів з різних куточків України, а також з Росії і Словаччини взяли участь у цьогорічному марафоні. Більша частина спортсменів подолала маршрут з Ірпеня до Львова. Не зважаючи на погодні умови та супутні незручності. 

Йохан Кляйн, організатор веломарафону «TransUkraine – bikepackingrace 2021»:

«В цьому році маршрут був більш складним, тобто практично не було асфальту, в основному гравій та бруківка. Траблів не було, все пройшло нормально, деякі учасники, коли в них були поломки, не змогли відшукати місця для ремонту, так як це автономна поїздка. Тому деякі сходили через це, хтось від  втоми сходив, бо не розрахував власні сили. Перенапружились у перші дні і все – довелося зійти». 

Першим серед чоловіків до Львова дістався Артем Грищук. Він проїхав дистанцію за три з половиною доби. І жодної ночі не витратив на сон. 

Артем Грищук, переможець веломарафону, 1 місце (Кривий Ріг):

«Ну, для мене це – не в новину, це – досвід, я ж вже 10 років їжджу на довгі відстані, і у мене десь близько 200 довгих дистанцій пройдено.  

Серед жінок першою до місця призначення дісталася Тетяна Денисенко. Хоча від самого початку вдача, здавалося, була зовсім не на її боці. 

Тетяна Денисенко, переможниця веломарафону, 1 місце (Київ):

«Перед стартом я впала і заробила собі синяк під оком, тому на ТО я відмітилась перед усіма як дівчина з фінгалом. Тобто всі казали: «Та там попереду десь бабьоха з фінгалом летить». Синяк мені став у нагоді. Мене впізнали після другого чекпоінту, коли мене комп’ютер трішечки не туди повів. Зайшов чоловік, який нам печатки ставив на чекпоінті, дивиться і каже: «О, наші, – а  потім, – а що ви тут робите?» – впізнав мене по синяку. Я кажу: «Їду». А він: «А ви не туди їдете…».   

Загалом на подолання маршруту давалося 15 діб. Тобто в середньому треба було долати 150 кілометрів на добу.   

Ігор Устименко, організатор веломарафону «TransUkraine – bikepackingrace 2021»:

«Щоби проїхати 1500 кілометрів, не треба бути сильно прокачаним чуваком. Головне – просто перемогти в голові у себе такі моменти як ночівля, можливо, десь в невідповідних місцях: на зупинках, чи де-небудь в лісі, де пекельні комарі. І учасники, які проїхали все і все це на собі випробували і відчули – вони просто великі молодці». 

Веломарафон відбувся за підтримки Ірпінської міської ради. Генеральним спонсором виступило Товариство «Відважних». Цілком ймовірно, що наступного року змагання також проходитимуть в Ірпені.